дощ ллє як з відра

ливать

1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;

2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;

3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];

4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].

* * *

1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти

2) мет. лити, вилива́ти

1. n

1) дощ

2) (the rains) період тропічних дощів

3) потік; струмок

4) кін. подряпини на зношених фільмах

2. v

1) (у безособових зворотах)

2) сипати (ся), лити (ся)

3) гірн. крапати

* * *

1) дощ

2) sing потік, потоки, злива, водоспад (звуків, стріл)

3) кiнo "дощ", подряпини на зношених фільмах

1) іти, литися ( про дощ)

2) ( часто rain down) сипати, обсипати; лити; сипатися ( градом); литися ( потоками); падати дощем

3) плакатися, скаржитися

4) гipн. капати

1) дощ

2) ( the rains) пері́од тропі́чних дощі́в

3) пото́ки; струмки́ ( сліз); град ( ударів тощо)

••

1) ( у безособових зворотах)

2) си́пати(ся); ли́тися

••

1. n

1) злива

2) мет. ливник

2. v

1) лити (ся)

2) наливати, розливати

3) розливатися (про ріку)

4) упадати в море (про ріку)

5) щедро обдаровувати, осипати

6) мет. відливати; лити, заливати

* * *

1) злива; нескінченний потік

2) метал. ливник

3) бyд. укладання ( бетонної суміші); укладена бетонна суміш

1) лити; литися

2) наливати; розливати ( pour out)

3) розливатися ( про ріку); впадати в море ( про ріку)

4) щедро обдаровувати, осипати

5) виливати ( почуття); висловлювати ( наболіле); сипати словами (часто pour forth, pour out)

6) валити; сипатися; надходити; прибувати у великій кількості ( pour in)

7) ( pour out) виливати; валити назовні

8) виділяти, випромінювати, випускати (світло, тепло; icт. pour forth)

9) метал. лити; заливати; відливати

1. n

1) шлюз; перемичка; затвор шлюзу; ворота доку

2) (штучний) канал

3) гірн. рудопромивальний жолоб

4) промивання

5) гідр. вода, випущена через шлюз

2. v

1) будувати шлюзи; шлюзувати

2) гідр. випускати (перепускати) воду через шлюзи

3) текти (литися) через шлюз

4) политися, ринути

5) випускати струменем

6) обливати, заливати

7) мити, промивати

8) литися

9) амер., австрал. промивати золотоносний пісок

* * *

1) шлюз, перемичка; затвор; водовід

2) рудопромивальний жолоб

3) вода, випущена через шлюз

1) ( sluice out) випускати, перепускати ( воду) через шлюз; текти, литися через шлюз

2) влаштовувати шлюзи, шлюзувати

3) ринути, политися; випускати струменем, виливати

4) заливати; мити; обливати; промивати ( sluice out)

5) cл., aвcтpaл. промивати золотоносний пісок

1) стрімкий потік

2) потік (злива) (слів тощо)

3) pl злива

4) геол. сель

* * *

1) стрімкий потік

2) потік ( слів)

3) pl злива

4) гeoл. сель, силь

помста; відплата

* * *

1) стрімкий потік

2) потік ( слів)

3) pl злива

4) гeoл. сель, силь

дощ (р. дощу) (ум. дощик, дощичок; ув. дощище). [Мокрий дощу не боїться. Такого дощища і не зазнаю]. Дождь сквозь солнце - дощ сліпий, циганський, курячий. Дождь моросящий (мелкий, частый), иногда с туманом - мжа, мжиця, мжичка, м(и)гичка, мря[а ]ка, мря[а]чка. [Сірий осінній ранок куривсь дрібною мжичкою (Коцюб.). Мряка сіяла мов із сита (Конис.)]. Итти, пойти мелкому дождю - мря[а]чити, замря[а]чити. [Надворі мрячить. Знову надворі замрячило]. Дождь проливной - злива, залива, ливний дощ, (редко) лія. Сильный дождь с грозой - тучний дощ, туча. Дождь как из ведра - дощ як з відра, як з луба, як з цебра, як з коновки, дощ як відром іллє, дощ як з-під ринви. [Дощик линувся цебром, відром, дійничкою над нашою кашничкою]. Дождь прекратился - дощ перестав, ущух, передощило (безл.). Дождь усилился - дощ припустив, ущавив. Дождь хлещет - дощ січе, дощ цвічить. Во время дождя, под дождём - під дощ, дощем, за дощу. [Доведеться дощем їхати].

* * *

1) ( чувство) ра́дість, -дості, ра́дощі, -щів, раді́ння; (удовольствие, наслаждение) уті́ха; ( отрада) відра́да, відра́дність, -ності, відра́дість; відра́дощі

2) (то, что радует) ра́дість, уті́ха, ра́дощі; (отрада) відра́да

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

мн. вёдра

1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:

2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.

* * *

мн. вёдра

1) відро, (деревянное) кінва, (большое ведро у колодца) цебро. [Пішла по воду, відра побила. Молодичка кароока бігла з кінвами по воду]:

2) (мера жидкости) відро. [Дві відрі горілки привіз]. Мера в 3 ведра - спуст. [Взяв спуст горілки]. Дождь льёт как из ведра - дощ іллє, як з рукава, як із коновки, як з-під ринви.

* * *

1. n

1) кіт (тж torn cat); кішка

2) зоол. тварина родини котячих

3) сварлива (недоброзичлива) жінка; пліткарка; уїдлива людина

4) мор. кат

5) амер., військ., розм. гусенична машина

6) (скор. від caterpillar tractor) амер., розм. гусеничний трактор

7) розм. повія

2. v

1) бити канчуком

2) мор. брати якір на кат

3) розм. ригати, блювати

* * *

1) кіт; кішка; зooл. кішка домашня; зooл. тварина родини котячих

2) сварлива або недоброзичлива жінка; пліткарка

3) = cat -o'-nine-tails

4) подвійний триніжок

5) aмep.; cл. хлопець

6) cл. повія

7) cл. джазист; шанувальник джазу

8) aмep.; cл. мандрівний робітник

9) cл. франт

10) cл. продавець наркотиків

11) cпopт. чижик ( шпичка); гра в чижики

12) aмep. гусенична машина; гусеничний трактор

13) мop. кат

14) мop.; = cat-head

1) бити кішкою, батогом-дев'ятихвісткою

2) мop. брати якір на кат

3) cл. блювати

1. n

1) сплеск (від падіння у воду)

2) важке падіння

3) шотл. злива

4) розм. купа; група; зграя

2. adj

1) повний, огрядний

2) пухкий; круглуватий

3) натоптаний, напханий; пухлий

4) налитий (про зерно)

5) повновагий

6) неабиякий, чималий

7) прямий, рішучий, категоричний

8) прямовисний, вертикальний

3. adv

1) несподівано, зненацька, раптом

2) прямо, відверто

4. v

1) вигодовувати, відгодовувати (птицю тощо)

2) робити товстим (огрядним)

3) роздуватися; набрякати

4) бучити (шкіру)

5) бухати (ся); гепати

6) ускочити, ушелепатися, попастися (into)

7) розм. бовкати, ляпати (язиком)

8) голосувати лише за одного кандидата (for)

* * *

1) повний; пухлий; округлий; набитий, пухкий

2) повновагий ( про монету); c-г. виповнений, гарного наливу ( про зерно)

3) неабиякий, непоганий

1) відгодовувати

2) робити товстим, пухким (plump up, plump out); товстішати, повніти; роздуватися, розпухати (plump up, plump out)

3) cпeц. набухати; бучити ( шкіру)

1) сплеск ( від падіння у воду); важке падіння; звук від сплеску, важкого падіння; бухання, плюхання

2) дiaл. злива

3) cл. удар, ляпас

1) раптово, несподівано

2) прямо, без натяків

3) важко, з грюканням

4) ( прямо) вниз; прямо, просто

1) бухати, шльопати, шпурляти ( plump down); бухатися, шльопатися; негайно оплатити; викласти ( гроші)

2) потрапити, вляпатися, попастися (у що-небудь; plump in)

3) бухнути, бовкнути ( plump out)

4) ( for) голосувати тільки за одного кандидата ( при можливості віддати голос декільком); виступати "за", рішуче підтримувати

5) звеличувати, розхвалювати

6) дiaл. лити як з відра ( про дощ)

7) cл. ударяти; стріляти

1) повний; пухлий; округлий; набитий, пухкий

2) повновагий ( про монету); c-г. виповнений, гарного наливу ( про зерно)

3) неабиякий, непоганий

1) відгодовувати

2) робити товстим, пухким (plump up, plump out); товстішати, повніти; роздуватися, розпухати (plump up, plump out)

3) cпeц. набухати; бучити ( шкіру)

1) сплеск ( від падіння у воду); важке падіння; звук від сплеску, важкого падіння; бухання, плюхання

2) дiaл. злива

3) cл. удар, ляпас

1) раптово, несподівано

2) прямо, без натяків

3) важко, з грюканням

4) ( прямо) вниз; прямо, просто

1) бухати, шльопати, шпурляти ( plump down); бухатися, шльопатися; негайно оплатити; викласти ( гроші)

2) потрапити, вляпатися, попастися (у що-небудь; plump in)

3) бухнути, бовкнути ( plump out)

4) ( for) голосувати тільки за одного кандидата ( при можливості віддати голос декільком); виступати "за", рішуче підтримувати

5) звеличувати, розхвалювати

6) дiaл. лити як з відра ( про дощ)

7) cл. ударяти; стріляти

ливцем. [Кров ливцем лилася (Богодух.)]. -мя лить (о дожде) - ливцем, ливнем лити, пірити, піжити; см. Лить 4. [Лили ливцем тучні дощі (Н.-Лев.)].

* * *

1) кіт, кі́шка

2) зоол. роди́на котя́чих, коти́ (звич. pl)

3) кі́шка ( канчук)

4) мор. кат

••

1) мор. бра́ти я́кір на кат

2) би́ти канчуко́м

3) вульг. рига́ти, блюва́ти